6 та 7 червня 2026 року Божого у містах Вінниця та Кропивницький військовий капелан бригади від Української Євангельської Церкви, капітан капеланської служби Вячеслав ВОРОВЧЕНКО провів заходи памʼяті — «Зустрічі пам’яті полеглих воїнів 37-ї ОБрМП», де зібралися родини захисників для спільної молитви, духовної підтримки та вшанування жертовного подвигу морських піхотинців.
Заходи пам’яті відбулися за сприяння голови капеланської служби УЄЦ, пастора Анатолія Райчинця у тісній співпраці з працівниками групи психологічного супроводу та секції цивільно-військового співробітництва, об’єднали 65 родичів із 34 родин полеглих воїнів бригади.
Головною метою цих зустрічей було вшанувати пам’ять полеглих воїнів 37 ОБрМП, надати родинам християнську розраду, розділити з ними тягар скорботи. Програма була насичена глибоким духовним змістом:
- Молитовне вшанування: Під час проголошення імен та звань кожного полеглого воїна присутні схиляли голови у хвилині мовчання, віддаючи шану кожній душі, що поклала життя за ближніх своїх.
- Благословенні символи: Кожній родині було вручено іменну меморіальну дошку «Назавжди в строю», як видимий знак нев’янучої пам’яті.
- Дар любові: Жінки та дівчата отримали троянди — символ любові та вдячності від імені полеглих побратимів.
Духовна опіка над сім’ями не обмежується лише урочистими заходами. Під час зустрічей капелани та фахівці бригади надавали родинам психологічну допомогу та консультації з документальних питань. Для зміцнення громади взаємної підтримки та постійного зв’язку було створено молитовні комунікаційні групи у Viber.
У Вінниці (6 червня): Захід відбувся за сприяння помісної громади Української Євангельської Церкви “Церква Ісуса Назарянина”, де старший пастор Роман Лебедєв виголосив молитву благословення. Для десяти дітей загиблих героїв була організована окрема програма з майстер-класами, а сім’ї отримали продуктові набори, Святе Письмо та запрошення до християнського літнього табору в Карпатах.
У Кропивницькому (7 червня): Духовна зустріч пройшла у співпраці з об’єднанням капеланів Кіровоградщини та місцевими релігійними громадами, які засвідчили свою готовність і надалі опікуватися потребами родин морпіхів.
Ці дні стали благословенним кроком у розбудові спільноти віри та любові, де кожна родина відчуває, що їхній біль розділений, а подвиг їхніх рідних навіки закарбований у серцях побратимів та перед Лицем Господнім.
